Науково-методична проблема: Формування компетентностей педагогів та здобувачів освіти через створення єдиного освітнього простору
2021-2022 р.р.– формувальний(четвертий етап), який передбачає створення системи формування компетентностей педагога та здобувачів освіти.
Мета школи:Удосконалення професійної майстерності шляхом створення новітнього навчального контента педагога, який здатний вплинути на соціалізуючу складову розвитку особистості та сприяти оновленню змісту освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти,створення відповідних умов для впровадження компетентнісного підходу та інноваційних змін у процесі розбудови освітнього простору.
Завдання педагогічного колективу:
– використати 2021-2022 н.р. як підготовчий для переходу здобувачів освіти 4 класів до середньої ланки Нової української школи;
– формувати в учнів ключові компетентності, необхідні для самореалізації здобувачів освіти, під час уроків та позакласної діяльності;
– виховувати в учнів почуття патріотизму, відповідальності, толерантності, активної життєвої позиції;
– забезпечити всебічний розвиток дітей під час освітнього процесу;
-підвищити ефективність проведення уроків та виховних заходів, рівень знань учнів;
– розвивати професійну компетентність педагога шляхом упровадження сучасних інноваційних технологій з питань формування компетентісного підходу щодо соціалізації учнів;
– розробити загальні методичні рекомендації з реалізації проблеми компетентнісного підходу щодо соціалізації особистості та створення нового освітнього простору;
– формувати в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій
– забезпечити прозорість та інформаційну відкритість з приводу роботи закладу на власному веб-сайті;
– забезпечити дотримання академічної доброчесності усіма суб’єктами освітнього процесу;
– залучати учнів і вчителів до дослідницької роботи як вагомого чинника у ході формування компетенцій;
– розширити зв’язки з громадськими організаціями.
Прогнозовані результати:
здійснення аналізу досягнутих раніше результатів з проблеми;
аналіз банку педагогічних технологій, використаних і можливих для застосування в процесі реалізації проблеми;
визначення рівня роботи з реалізації проблеми (дієва самоосвітня робота);
спрямування роботи всіх методичних структур над єдиною науково-методичною проблемою;
накопичення теоретичного матеріалу з теми.
Шляхи реалізації:
обговорення досвіду роботи вчителів, спрямування їх роботи на вирішення ключових завдань проблеми;
проведення інструктивно-методичних нарад, лекцій для вчителів, дискусій, диспутів із визначеної проблеми;
удосконалення, належне спрямування всіх форм методичної роботи, активізація діяльності шкільних методичних об’єднань;
організація, проведення та забезпечення участі в конкурсах різних рівнів, виставках, науково-практичних конференціях для учнів та вчителів, які беруть участь у роботі над проблемою;
спрямування всіх напрямів методичної роботи на розвиток творчого потенціалу педагогів у контексті реалізації проблемної теми;
створення банку інформації щодо впровадження проблемної теми у освітній процес;
організація дієвої самостійної роботи педагогів із визначеної проблеми;
діагностика стану й ефективності освітнього процесу в школі;
розробка творчими групами основних положень, рекомендацій, методів, заходів, технологій, найбільш ефективних у роботі школи, кожного педагога;
узагальнення й упровадження в практику роботи вчителів перспективного педагогічного досвіду з даної проблеми;
творчі звіти вчителів за результатами проблеми, проведення моніторингу навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їхньої вихованості, розвитку:
проведення підсумкових контрольних робіт, тестування, контрольних зрізів для вивчення впливу запропонованих технологій на рівень навчальних досягнень учнів;
аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку учнів;
удосконалення методики аналізу відвіданих уроків;
залучення батьків до активної співпраці.
Пріоритетні напрями роботи
формування та розвиток інноваційного потенціалу школи у ході реалізації Концепції «Нова Українська школа»: рік четвертий.
діджиталізація освітнього процесу;
створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
розбудова сучасного, інклюзивного та розвивального середовища, що передбачає новий освітній простір відповідно до принципів мотивувального та креативного дизайну, технологічності та інклюзивності;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників психологічної служби;
організація позаурочної діяльності учнів відповідно до їхніх потреб та інтересів;
забезпечення інклюзивності навчання, що включає налагодження ефективної роботи інклюзивно-ресурсних центрів із надання послуг дітям з особливими освітніми потребами, їх психолого-педагогічної оцінки та супроводу;
створення системи професійної орієнтації учнів, що включає проведення моніторингових досліджень;
проведення моніторингу якості освіти та освітніх послуг.
Науково-методична проблема на 2018 – 2019 н.р.
вчителі області«Компетентнісний підхід та соціалізація особистості в умовах створення єдиного освітнього простору»
вчителі міста «Компетентнісний підхід та соціалізація особистості в умовах створення єдиного освітнього простору»
вчителі школи«Розвиток компетентної особистості в умовах створення єдиного освітнього соціалізую чого простору»
Мета школи: наукове обґрунтування й експериментальна перевірка модернізованої методичної системи компетентнісного підходу щодо підвищення якості процесу соціалізації особистості в умовах створення єдиного освітнього простору
Пріоритетні завдання
педагогічного колективу школи на 2018 – 2019 н.р.
Проаналізувати науково-теоретичну та методичну літературу з проблеми дослідження
Визначити ключові компетентності, які необхідні для особистої реалізації, активної громадської позиції, соціальної єдності та працездатності в суспільстві знань
Розробити комплекс науково-методичних матеріалів щодо реалізації компетентнісного підходу до підвищення рівня соціалізації особистості в умовах створення нового освітнього простору
Забезпечити професійний розвиток й удосконалення педагогічних працівників упродовж їхньої професійної діяльності.
Розвивати «критичне мислення» за допомогою інтегрованого підходу з метою посилення мотиваційного компоненту освітнього процесу
Впровадження педагогіки партнерства, інформаційно-цифрових технологій, нового освітнього середовища;
Удосконалювати систему роботи з обдарованими та невстигаючими учнями;