Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 23.09.2017, 11:54

Степанівська ЗОШ № 17 Херсонської міської ради

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Основні методи ознайомлюючої профорієнтаційної роботи

    В останні роки проблеми профорієнтації, працевлаштування та вторинної зайнятості молоді дещо загострились. Тенденція зростання рівня безробіття змушує збільшувати та вдосконалювати форми і методи соціального впливу на молодь, сприяти підвищенню рівня її професійної підготовки, налагоджувати співробітництво із зацікавленими установами та підприємствами, залучати якомога більше кваліфікованих спеціалістів до надання допомоги молодій людині (соціальних педагогів, психологів, профконсультантів, соціологів), посилювати соціальний захист неконкурентоспроможних категорій молоді.

1.Основними методами ознайомлюючої профорієнтаційної роботи є:

• урок у навчальних майстернях (на виробничих комбінатах) із повідомленням певних відомостей профорієнтаційного характеру, а також із демонстрацією в ході уроку чи лабораторно-практичного заняття;

• профорієнтаційний урок має виключне значення, оскільки урок є основною формою навчально-виховного процесу в школі. На профорієнтаційних уроках розглядають теоретичні та практичні питання підготовки до вибору майбутньої професії. На уроках використовують різні методи: бесіду, розповідь, пояснення, диспут, самостійне складання професіограм, звітів про профорієнтаційні заходи;

• розповідь. Її використовують для повідомлення даних про зміст праці представників різних професій; про вимоги, що ставить професія до психофізіологічних якостей особистості та ін.;

• пояснення використовують для повідомлення особливостей різного роду трудової діяльності; правил вибору професії і т. д. При цьому вводяться нові поняття та терміни (професія, професіограма тощо), демонструються навчальні таблиці, схеми, діаграми.

• профорієнтаційна бесіда – найбільш поширений метод. Вона повинна бути логічно пов’язана з навчальним матеріалом і підготована заздалегідь. До процесу підготовки профорієнтаційної бесіди доцільно залучати самих учнів, наприклад, доручити їм зібрати інформацію з даного питання. Емоційного забарвлення бесіді додають цитування відомих вчених, винахідників, письменників, що відповідають темі бесіди, застосування наочних методів профорієнтаційної роботи. Тематика профорієнтаційних бесід повинна відповідати віковим особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять учнів;

• наочні методи профорієнтації. Демонстрація об’єктів, процесів, які вивчаються, може служити не лише підтвердженням викладеного матеріалу, але й джерелом знань (наприклад, спостереження за працею робітників під час екскурсії). Тут можливі кілька видів демонстрації:

– натуральні об’єкти (вироби, виконані учнями та спеціалістами-професіоналами, інструменти, механізми), технологічні процеси;

– зображення об’єктів (картини, плакати, діапозитиви, кінофільми тощо);

– прийоми роботи під час лабораторно-практичних занять.

• перегляд і обговорення художніх фільмів, телепередач профорієнтаційного змісту. Насамперед викладач повинен сам переглянути фільм (передачу), оцінити їх зміст, пізнавальне та виховне значення для молоді, визначити, яка підготовча робота з учнями має бути проведена. Такі колективні перегляди та обговорення передач і фільмів вчать молодь правильно розуміти їх зміст, сприяють розвитку професійного інтересу тощо. Перед переглядом треба поговорити з дітьми, поставити перед ними питання, на які вони повинні знайти відповіді, познайомити з деякими героями.

• професіографічні екскурсії на підприємства та у професійні навчальні заклади

Професіографічна екскурсія як форма профорієнтаційної роботи дає можливість молоді безпосередньо ознайомитись із професією в реальних умовах, отримати інформацію із першоджерел, поспілкуватись із професіоналами. Ефективність екскурсії залежить, зокрема, від доцільного вибору місця, часу, форми її проведення у відповідності із поставленими виховними завданнями. Якщо не дотримуватись цих вимог, то в учнів може порушуватись процес формування позитивних мотивів вибору професії, можуть накопичуватись помилкові уявлення про певні види діяльності і, відповідно, складатись негативне уявлення про них.

Доцільно проводити екскурсії за визначеним планом:

– визначення цілі та завдань екскурсії;

– підготовка до екскурсії: вибір об’єкту, визначення професій, на які слід звернути увагу, підбір екскурсовода, розробка змісту бесіди про зміст діяльності підприємства, підготовка учнів до екскурсії;

– хід екскурсії: бесіда про історію підприємства, розповідь про професії тощо;

– підведення підсумків екскурсії: складання письмових звітів, обговорення екскурсії та ін.

• виставки. Їх проведення доцільне під час масових заходів (профорієнтаційних конференцій, зборів, зустрічей зі спеціалістами та ін.);

• професіографічні зустрічі зі спеціалістами різних галузей спрямовані на формування позитивних установок на сприйняття професіографічного матеріалу з метою його аналізу та узагальнення. Успіх у проведенні зустрічей із спеціалістами різних галузей залежить від попередньої підготовки, в процесі якої треба поговорити зі спеціалістом, уточнити план бесіди, а також від самого спеціаліста, що проводить зустріч. Він повинен добре знати свою професію, мати навички спілкування з великою аудиторією. Більш ефективні не окремі зустрічі, а їх регулярні цикли, розраховані на поетапне та послідовне ознайомлення учнів з певними групами професій і спеціальностей;

• участь у днях відкритих дверей у професійних навчальних закладах;

• тематичні, літературно-художні вечори, усні журнали мають пізнавальне і виховне значення, розвивають професійні інтереси учнів і відіграють активізуючу роль.;

2. Форми та методи професійної орієнтації, що активізують діяльність молоді з підготовки до вибору професії включають:

• індивідуальні завдання даються для поглиблення знань із окремих питань з метою підвищення зацікавленості учнів до певних галузей знань, розширення уявлень про можливості використання своїх здібностей і нахилів. При цьому шкільний психолог, соціальний педагог чи вчитель повинен враховувати особливості інтересів і захоплень учня. В організації цієї роботи важливо, щоб учні були переконані в своїй спроможності виконатизавдання, вдосконалити знання та вміння в даній галузі;

• професіографічні дослідження допомагають формувати в учнів умінь і навичок самостійного підбору інформації про професію та складання її характеристики (професіограми);

• конкурси “Кращий у професії,” змагання можна широко використовувати і на уроках і при організації позакласної роботи. Їх метою є виявлення учнів, які мають нахили та здібності до певної професії. Такі конкурси активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках та в позаурочний час, поглиблюють їх знання, вдосконалюють вміння та навички як загального, так і професійного характеру, розвивають у них професійні інтереси та стимулюють творчий потенціал;

• вечори техніки, тижні художньої творчості та ін.;

• підготовка рефератів, альбомів, фотомонтажів про професії сприяє розширенню знань про професії, так як учням самим доводиться підбирати необхідний матеріал. Викладач повинен допомогти учневі сформулювати тему реферату, скласти план, підказати, де можна знайти літературу з даного питання;

• участь молоді в роботі клубів майбутніх спеціалістів. Діяльність таких клубів повинна бути організована так, щоб кожна молода людини могла отримати потрібну інформацію, мати можливість спілкуватись зі своїми однодумцями, успішно реалізовувати свої здібності та вміння;

• участь у гуртках за інтересами. Гуртки повинні виконувати три основних завдання:

1) знайомити молодих людей із спеціальностями свого профілю, розвивати їх здібності та інтереси шляхом поглиблення знань, умінь, навичок та включення молоді у практичну діяльність;

2) застосовувати сучасні досягнення в області науки, техніки, мистецтва, розкривати перспективи наукових досліджень та їх значення для суспільства;

3) виявляти можливості учнів, звертаючи увагу на їх фізичний і психічний стан; у випадку необхідності своєчасно переорієнтувати , переключити пізнавальні та професійні інтереси молодих людей для успішного розвитку їх здібностей.

3. Ефективність та інноваційність методів і форм профорієнтаційної роботи.

Упродовж останніх років накопичено великий та різноманітний соціально-педагогічний досвід щодо сприяння професійному самовизначенню молоді. Діяльність у цьому напрямку характеризується цілеспрямованістю, великою кількістю форм та методів роботи, бажанням залучити до неї зацікавлені організації та установи, охопити різні групи молоді та підлітків. В Україні більшість соціальних служб для молоді розробили та здійснюють спеціальні соціальні програми, реалізація яких сприяє не лише професійному самовизначенню, але й працевлаштуванню та зайнятості молоді. У цьому напрямку соціальні працівники (як представники усіх соціальних професій) активно співпрацюють із різними установами та організаціями, насамперед, із центрами зайнятості населення. Це важливо відзначити тому, що соціальні працівники не підміняють і не дублюють діяльність інших спеціалістів, установ, а шукають і впроваджують специфічні форми та методи роботи з молоддю та підлітками. Проводиться постійна робота з професійного визначення учнівської молоді, а також здійснюються профілактично-корекційні заходи щодо молоді, яка втратила, або не може знайти роботу. Соціальні працівники співпрацюють не лише з центрами зайнятості населення, а й з іншими установами: підприємствами, приватними структурами, учбовими закладами, громадськими організаціями тощо. Соціальними працівниками проводиться значна робота щодо професійної орієнтації молоді та її інформування про становище на ринку праці. Досвід, набутий внаслідок багаторічної діяльності багатьох центрів, дозволяє стверджувати, що сьогодні в рамках цього напряму діяльності найбільш ефективними виявились наступні форми роботи:

• надання групової профконсультаційної допомоги у формі лекцій, зустрічей із представниками різних професій, “круглих столів” із проблем профорієнтації та працевлаштування, семінарів, конференцій;

• проведення індивідуальної профконсультаційної роботи у спеціально створених консультативних пунктах – тестування, анкетування, реалізація тренінгових програм для безробітної молоді;

• проведення профдіагностичної роботи, яка значно полегшується в умовах комп’ютеризації, спрямованої на надання допомоги молодим людям при професійному самовизначенні;

• залучення підлітків і молоді до профінформаційних масових заходів – проведення днів соціального захисту молоді, днів відкритих дверей, ярмарків вакансій;

• створення та поповнення банку даних про навчальні заклади, фірми із працевлаштування, вакантні робочі місця тощо;

• організація клубних об’єднань, що сприяють формуванню у молодих людей вміння самовизначитися у виборі професії, підвищенню готовності до конкурентоспроможності молодої людини на ринку праці, оволодінню знаннями з основ психології. Клуби можна поділити на два види: клуби з професійних інтересів (“Молодий підприємець”, “Школа молодого юриста”) та загальноосвітні клуби з проблем професійного визначення молоді (“Пізнай і створи себе”, Молодіжний бізнес-клуб);

• телефонне інформування, яке надає клієнтам об’єктивну інформацію стосовно наявності вакансій на ринку праці, тактики поведінки при пошуку роботи та бесіди з роботодавцями;

• надання клієнтам інформації про можливість перекваліфікації чи підвищення кваліфікації.

Таким чином, ефективність форм і методів професійної орієнтації залежить від їх застосування. Більш ефективними є ті форми та методи, які створюють умови для активного сприйняття, практичного засвоєння та емоційного переживання різного роду інформації (клубні об’єднання, відеолекторії, масові заходи тощо). Недоліком таких методів профорієнтаційної роботи можна вважати їх довготривалість.

 

 Заходи для класних керівників із профорієнтаційної роботи:

1-й клас
·    Як сорочка в полі виросла (бесіда).
·    Від зернятка до булки (бесіда).
·    Хто для тебе працює (розповідь учителя).
·    Хто працює в нашій школі (екскурсія по школі, до буфету, в бібліотеку).
·    Матусі всякі потрібні (свято).
·    Виставка дитячих виробів.
·    Конкурс на найкращий малюнок про працю.
·    Як правильно організувати своє робоче місце (практична хвилинка).
·    Виховання трудових навичок у родині (батьківські збори).
·    Я вмію робити сам (конкурс-змагання).


2-й клас
·    Любиш кататися – люби й саночки возити (бесіда).
·    Твої трудові обов’язки вдома й у школі (бесіда).
·    Роботі – година, розвагам – хвилина (урок-практикум).
·    Усі речі створено працею (розповідь учителя).
·    Ким і де працюють мої батьки (класна година).
·    Конкурс на найкращий малюнок про працю.
·    Ким хочеш стати та яку користь людям приноситиме твоя робота (класна година).


3-й і 4-й клас
·    Навчання і труд поряд живуть (бесіда).
·    Усі роботи добрі – обирай на смак (розповіді дітей про професії своїх батьків).
·    На кого я хочу бути схожим (класні години).
·    Пісні про різні професії (конкурс).
·    Розвиток інтересів і схильностей дітей молодшого віку (класні батьківські збори).
·    Підприємства нашого міста (екскурсії).
·    Що мені сподобалося на екскурсії.
·    Хто більше знає про професії (конкурс).


5-й клас
·    «Історія» речей, які тебе оточують (бесіда).
·    Сімейні трудові традиції й виховання школяра (класні батьківські збори).
·    Замальовки картин праці за власними спостереженнями (конкурс).
·    Хто більше знає про професії (конкурс).
·    Землю прикрашає сонце, а людину – праця (класна година).
·    Усяка робота в нас почесна (бесіда).
·    Моє улюблене заняття у вільний час (розповіді учнів).
·    Екскурсія на підприємства міста.
·    Що мені сподобалося на екскурсії (твір).


6-й клас
·    Моя улюблена професія (гра).
·    Подорож у світ професій (гра).
·    Усі професії – добрі – обирай на смак (бесіда).
·    Ким я хочу стати і чому (бесіда).
·    Роль знань, умінь та навичок у набутті людиною професії (бесіда).
·    Розвиток інтересів і схильностей підлітків (класні батьківські збори).
·    Моє улюблене заняття у вільний час (твір).

7-й клас
·    Щастя – в праці (бесіда).
·    Усякий труд треба поважати (бесіда).
·    Професійні наміри і здоров’я школярів (класні батьківські збори).
·    Чудові люди моєї майбутньої професії (класна година).
·    Справа майстра боїться (гра).


8-й клас
·    Що треба знати про вибір професії (бесіда).
·    Біжать роки, буде і 17, де працювати мені тоді, чим займатися (класна година).
·    Організм людини і професія (бесіда лікаря).
·    Що я знаю про обрану професію (розповіді учнів).
·    Хто більше знає про професії (конкурс).
·    Що таке ПТУ (зустріч із представниками ПТУ).


9-й клас
·    «Хочу, можу і треба» - коли обираєш професію (бесіда).
·    Про значення праці в житті людини і правильного вибору професії (бесіда).
·    Праці ми хвалебну пісню співаємо (конкурс пісень про професії).
·    Як здобути робітничу професію (бесіда з представниками ПТУ).
·    Бесіди лікаря про гідний вибір професії.
·    Бесіди з учнями про їхні професійні наміри і значення правильного вибору професії «Куди піти навчатися після 11-го класу», «Ким стати» тощо.
·    Екскурсії на підприємства міста, до профтехучилищ та установ.
·    Написання творів на різні теми: «Ким стати?», «Про яку професію ти мрієш?», «Чому я обрав таку професію?», «Моя майбутня професія» тощо.
·    Створення альбомів «У світі професії», «Ми обираємо професію», використовуючи матеріали газет і журналів.
·    Заохочення школярів до участі в предметних і технічних гуртках, факультативах, гуртках художньої самодіяльності тощо.
·    Участь в облаштуванні шкільного кабінету і стенду з профорієнтації.
·    Диспути, вечори на тему: «Як я уявляю свою майбутню професію», «Вибір професії – важлива життєва проблема», «Ким я буду через 10 років», «Моє місце в житті», «Інтереси та їх роль у виборі професії» тощо.


10-й клас
·    Усе про професії (оформлення стенду з профорієнтації).
·    Які труднощі я відчуваю, коли обираю професію (позакласний твір).
·    У світі професії (оформлення стенду).
·    Про твої шляхи (диспут).
·    Наше місто у третьому тисячолітті (КВК).
·    Твій життєвий шлях: із чого він починається (бесіда).
·    Роль батьків у підготовці учнів до вибору професії (класні батьківські збори).


11-й клас
·    Моя професія – моє покликання (позакласний твір).
·    Що я роблю для досягнення мети (класна година).
·    Вибір професії – відповідальна справа випускника (класна година).
·    Що я знаю про професію, яка мене цікавить (класна година).
·    Покликання і професія (класна година).
·    Можливість працевлаштування випускників шкіл у селі (зустріч із представниками районного центру зайнятості).
·    Умови праці підлітка 16-18 років (бесіда).

Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz