Соціально–психологічна служба– це спільна діяльність психолога та соціального педагога.
Соціальний педагог – спеціаліст з виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створювати сприятливі соціальні умови для розвитку і соціалізації особистості.
Педагог-психолог - педагог, основні напрямки діяльності якого передбачені "Положенням про психологічну службу освіти". Мета служби:сприяння розумінню дітьми і молоддю через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, формування принципів здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки, виховання та розвиток творчої особистості, гідного.
Принципи психологічної служби:
Принцип науковості – здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та містять вікові тестові норми;
Принцип гуманізації навчально-виховного процесу – пріоритету інтересів особистості дитини;
Принцип розвивального характеру діяльності;
Принцип сенситивності – урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;
Принцип індивідуального підходу – урахування індивідуальних темпів та напрямів розвитку особистості дитини;
Принцип системності – розгляд явищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.
Навіщо потрібен психолог у школі?
Робота психолога в школі нерозривно пов’язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа – хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа – це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками. Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:
Психологічне просвітництво
– формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;
Психологічна профілактика
– попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;
Психологічна діагностика
– поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.
Психологічна корекція
– активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів – психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, година психолога) також входять до компетенції психолога.
Консультативна діяльність
– надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров’я.